2 квітня набув чинності закон, яким внесено зміни до процесуальних кодексів щодо можливості на час дії карантину участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Втім, на практиці в зв’язку з нововведенням виникло чимало питань, зокрема, щодо програмного забезпечення, яке може використовуватися. ДСА визначило судам в Порядку програму EasyCon замість популярних аналогів.
Чи полегшить комунікацію учасників адміністративного процесу проведення засідань в режимі відеоконференції за допомогою EasyCon або будь-яких інших програм? Які питання в цілому виникають при застосування відеоконференції в адмінсудочинстві? На ці та інші запитання відповів суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Руслан Арсірій в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті».
Чи підходить передбачена новим Порядком відеоконференцій від ДСА програма EasyCon для використання в судах прямо зараз?
На мою думку, з технічної точки зору процес проведення судових засідань в режимі відеоконференції за допомогою EasyCon не повинен викликати суттєвих труднощів. Існує цілий ряд програм аналогічного типу, найвідоміші з них – Skype, Zoom та TrueConf. Остання, до речі, функціонує в судах вже більше чотирьох років. Запропонована тиждень тому ДСА програма EasyCon, по суті, виконує таку ж функцію. Але, одна справа, якщо вищезгадана програма використовується для переговорів, спілкування чи навчання, а інша – коли йдеться про судове засідання, яке має відповідним чином фіксуватись.
Хочу наголосити, що судове засідання як елемент судового процесу має відбуватися у відповідності з вимогами процесуального закону – ГПК, ЦПК, КПК, КАС України та Кодексу про адміністративні правопорушення. Дотримання їх положень забезпечується суддею та секретарем судового засідання. Саме секретар відповідає за повну фіксацію судового процесу та збереження аудіозапису. Але це стосується судового засідання за умови фізичної присутності сторін в залі судових засідань. Яким чином забезпечити повну фіксацію судового засідання, проведеного за допомогою програми EasyCon, поки невідомо.
2 квітня набув чинності закон, яким внесено зміни до процесуальних кодексів щодо можливості на час дії карантину участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Втім, на практиці в зв’язку з нововведенням виникло чимало питань, зокрема, щодо програмного забезпечення, яке може використовуватися. ДСА визначило судам в Порядку програму EasyCon замість популярних аналогів.
Чи полегшить комунікацію учасників адміністративного процесу проведення засідань в режимі відеоконференції за допомогою EasyCon або будь-яких інших програм? Які питання в цілому виникають при застосування відеоконференції в адмінсудочинстві? На ці та інші запитання відповів суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Руслан Арсірій в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті».
Чи підходить передбачена новим Порядком відеоконференцій від ДСА програма EasyCon для використання в судах прямо зараз?
На мою думку, з технічної точки зору процес проведення судових засідань в режимі відеоконференції за допомогою EasyCon не повинен викликати суттєвих труднощів. Існує цілий ряд програм аналогічного типу, найвідоміші з них – Skype, Zoom та TrueConf. Остання, до речі, функціонує в судах вже більше чотирьох років. Запропонована тиждень тому ДСА програма EasyCon, по суті, виконує таку ж функцію. Але, одна справа, якщо вищезгадана програма використовується для переговорів, спілкування чи навчання, а інша – коли йдеться про судове засідання, яке має відповідним чином фіксуватись.
Хочу наголосити, що судове засідання як елемент судового процесу має відбуватися у відповідності з вимогами процесуального закону – ГПК, ЦПК, КПК, КАС України та Кодексу про адміністративні правопорушення. Дотримання їх положень забезпечується суддею та секретарем судового засідання. Саме секретар відповідає за повну фіксацію судового процесу та збереження аудіозапису. Але це стосується судового засідання за умови фізичної присутності сторін в залі судових засідань. Яким чином забезпечити повну фіксацію судового засідання, проведеного за допомогою програми EasyCon, поки невідомо.
Повертаючись суто до технічного аспекту, логічним також буде запитання – навіщо створювати відеофайл, який не може бути законно інтегрований в систему діловодства та використаний у якості доказу? Чи таким необхідним є проведення віддаленого судового засідання за участю осіб, які процесуально не можуть заявити клопотання та передати докази суду? Технічна можливість передавання текстових документів в програмі відеоконференції не передбачена. Немає і процесуального закріплення такого права учасника, оскільки не було внесено змін до відповідних положень кодексів.
Окремої уваги потребує питання безпеки та конфіденційності. І це стосується як EasyCon, так і Zoom, за допомогою якого 13 квітня 2020 року було проведено перше судове засідання в Дніпропетровському окружному адміністративному суді. До речі, обидві програми погано інтегруються в існуюче зараз діловодство суду, і тоді чому не розглядалось питання застосування, наприклад, Skype? Очевидно, вибір припав на EasyCon з метою недопущення витоку інформації за межі держави, адже ця програма розроблена в Україні. В будь-якому випадку такі технічні рішення мають бути детально обґрунтовані, оскільки розробка власного програмного забезпечення та його підтримання на високому рівні якості зазвичай призводить до певних бюджетних витрат. Але це і буде ціною конфіденційності.
Чи не виникає у суддів та сторін процесу проблем при використанні цієї програми?
Я можу сказати напевно, що при тестуванні програми EasyCon спеціалістами IT-відділу Окружного адміністративного суду міста Києва проблем не виникало. Однак, яким чином відбуватиметься взаємодія з учасниками судового процесу саме під час реального засідання в режимі відеоконференції, сказати складно. Мабуть, ці запитання слід поставити судам, які вже проводили такі засідання.
Існуючий на сьогодні алгоритм проведення відеоконференції зазнає змін у зв‘язку із заміною з TrueConf на EasyCon. Тому складно оцінити, наскільки зручним та зрозумілим буде інтерфейс програми EasyCon. Все це буде з’ясовано вже лише в процесі застосування, як, власне, це і відбувається із будь-якими новаціями в судовій владі.
Зрозуміло лише одне – чергове впровадження навряд чи суттєво полегшить комунікацію учасників адміністративного процесу. Незважаючи на те, що так звана цифровізація судів триває не перший рік, єдиного підходу в цьому напрямку досі не напрацьовано. Саме тому будь-які непередбачувані події (як от пандемія Covid -19) призводять не лише до поспішних та неефективних кроків, але й можуть порушити існуючий та зрозумілий як для працівників суду, так і для учасників судового процесу підхід. Прикро, що такі кроки видаються як єдино правильні, безальтернативні або такі, що відповідають сучасним реаліям. Насправді ж йдеться про відсутність наукового підходу та будь-яких розрахунків.
Чи потрібно під цю програму спеціальне технічне оснащення?
Технічні вимоги для доступу до системи закріплені Порядком ДСА. Я думаю, їх забезпечити зможуть практично всі суди, які протягом останніх років оновлювали комп’ютерну техніку. Звичайно, що там, де відсутні навіть зали для проведення відеоконференцій (не виключено, що такі суди також є), обладнання доведеться закупити та встановити в обсязі, зазначеному в Наказі. Але це обладнання точно не повинно бути унікальним чи специфічним.
_03_03.png)
