Суд роз’яснив ухвалу про забезпечення позову про заборону Супрун реалізовувати повноваження Міністра

Окружний адміністративний суд міста Києва розглянув заяву представника Супрун про роз’яснення ухвали про забезпечення адміністративного позову, що була прийнята раніше.

У своїй заяві представник  Супрун просив надати роз'яснення вищезазначеної ухвали шляхом визначення посадової особи, яка може реалізовувати повноваження Міністра охорони здоров'я України.

За наслідком розгляду такої заяви, судом було вирішено роз’яснити відповідачу, що визначення посадової особи, яка може реалізовувати повноваження Міністра охорони здоров'я України віднесено до компетенції коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, а не Окружного адміністративного суду міста Києва.

У той же час, судом зі змісту висловлювань відповідача у засобах масової інформації встановлено, що останнім викривляється суть визначених судом заходів забезпечення позову, та безпідставно стверджується про відсторонення його від посади та встановлення заборони вчиняти будь-які дії.

Беручи до уваги зазначене та враховуючи значний суспільний резонанс, який викликало прийняте судом рішення про забезпечення адміністративного позову, суд встановив доцільним звернути увагу Супрун на те, що заборона вчиняти дії, встановлена ухвалою від 5 лютого 2019 року, не стосується тих повноважень, якими відповідача, як першого заступника Міністра охорони здоров’я України, було наділено в порядку, передбаченому підпунктом 14 пункту 10 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 та пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок виконання обов'язків міністра у разі його тимчасової відсутності” від 17 липня 2003 року № 1096, а направлена, в першу чергу, на заборону будь-яким особам, які у визначеному законом порядку не призначені на посаду міністра (на підставі відповідного рішення Верховної Ради України) вчиняти дії, які законом прямо віднесено до виключної компетенції міністра, а саме:

• визначення політичних пріоритетів та стратегічних напрямів роботи міністерства;
• участь у прийнятті рішень на засіданнях Кабінету Міністрів України.

Обставини ж можливого недотримання вказаного вище порядку лише підкреслюють правомірність застосованого заходу забезпечення адміністративного позову.

Крім того, вкотре необхідно звернути увагу, що ухвалою суду про забезпечення позову жодним чином не вирішувалось питання перебування Супрун на будь-якій посаді.