Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Суд захистив право громадянина на оформлення земельної ділянки у власність

18 квітня 2019, 10:59

     Закарпатський окружний адміністративний суд  виніс рішення, яким визнав протиправним та скасував рішення  Лугівської сільської ради Рахівського району Закарпатської області за № 453 від 17 вересня 2018 року щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, зобов’язав  Лугівську сільську раду повторно розглянути на черговій сесії  його заяву про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

     Приводом для звернення громадянина  до суду з даним адміністративним позовом за захистом свого порушеного права стало  зазначене  вище   рішення органу місцевого самоврядування , яке , на думку позивача, є протиправним та  прийняте  з порушенням норм чинного законодавства, Конституції  і  законів України, та  яке обмежує  його  у оформленні права власності на земельну ділянку.

     Під час розгляду справи судом встановлено, що   підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд слугувало те, що згідно частини сьомої статті 118 Земельного Кодексу України у поданих картографічних схемах землеустрою не вказана під'їзна дорога до  сусідніх дворогосподарств , яка була виділена згідно рішення сесії сільської ради від 14.12.2009 № 596, яке на даний час судом не скасоване і є діючим. 

    Однак вказану підставу суд вважає необґрунтованою , оскільки  законодавцем  визначено вичерпний перелік  причин, на підставі яких допускається відмова у наданні  дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки,  а також вона  не містить належних мотивів для відмови у наданні такого  дозволу позивачу,передбачених Земельним Кодексом України.

    Суд також зазначив, що посилання відповідача як на підставу для прийняття ним оскаржуваного рішення від 17.09.2018  № 453 на інше рішення сесії Лугівської сільської ради від 14.12.2009  № 596, яке, як зазначає сам позивач, є чинним, судом  не може братися до уваги  як належний та допустимий доказ, оскільки в матеріалах справи містяться два різних рішення сесії Лугівської сільської ради від 14.12.2009  № 596.

    З  текстом зазначеного рішення можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за № 260/170/19.

 

За повідомленням прес-служби суду